Статті (ПтаОМ)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті (ПтаОМ) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Структуризація навчальної діяльності як фактор якості шкільної мовно-літературної освіти(Уманський державний педагогічний інститут, 2020) А.Л. Ситченко; В.М. Баденкова; І.А.КорнієнкоАвтори мають на меті наукове обґрунтування структурованого навчання як чинника якості мовно-літературної освіти; завданнями дослідження є поглиблення уявлень про структуризацію розумових дій як головну ознаку технологізованого навчання, висвітлення можливостей впливу структурованого навчання на якість мовно-літературної освіти. Йдеться про структурування не лише змісту виучуваного матеріалу, а й розумових дій учнів, спрямованих на його засвоєння. Застосовуються теоретичні методи дослідження: аналіз і синтез фахових джерел, узагальнення та систематизація здобутих результатів.Документ ПРОЄКТНЕ НАВЧАННЯ МОВИ У КОМПЕТЕНТНІСНОМУ ДИСКУРСІ(Науково-методичний журнал "Нова педагогічна думка", 2020) Корнієнко І. А.У статті зроблено спробу поглибити уявлення про специфіку та висвітлити можливості проєктного формування в учнів мовної компетентності. Компетентнісна мовна освіта школярів розглядається як хід і результат предметного навчання, пов’язаного з мовним розвитком особистості, здатної діяти за допомогою мовних засобів у навчальному процесі та в широкому соціально-культурному контексті, зокрема у майбутній професійній діяльності. Розкриваються активні форми й можливості проєктного навчання української мови з метою ефективного формування в учнів мовних компетентностей, зокрема правописної. Аналізуються актуальні тематичні дослідження, висвітлюються характерні особливості та значні переваги проєктного навчання. Звертається увага на активізацію самостійної пізнавальної діяльності учнів та формування в них здатності усвідомлювати мету своєї роботи, планувати її виконання й добирати для цього відповідні засоби, оцінювати результати власних зусиль та вносити відповідні корективи у пізнавальний процес тощо. Представлено опис інформаційно-ігрового навчального проєкту «Зміни до українського правопису», що має на меті рельєфне визначення правописних позицій та їх емоційне сприйняття і логічне засвоєння.Документ ДО ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ(Педагогічний альманах, 2021) Ситченко А.Л.; Корнієнко І.А.У статті висвітлюються ключові проблеми вивчення літератури в закладах загальної середньої освіти, пов’язані з логічно-понятійним аналізом художнього твору та його емоційноестетичним сприйняттям учнями. Метою вивчення художнього твору вважається емоційнорозумовий та морально-естетичний розвиток читачів-учнів, що відповідає парадигмі особистісно зорієнтованої освіти, зумовлюється специфікою мистецтва слова й забезпечується характером пізнавальної діяльності читачів-учнів. Пізнання художнього твору відбувається на основі вчення О. Потебні про слово-образ, його суб’єктивне значення у певному контексті, внаслідок чого слово набуває додаткового значення, яке й надає йому образного характеру. Таким чином реалізується не лише зображувальна функція слова. а й виражальна. Авторами проаналізовано наукові праці, що вказують на аналітичний процес естетичного сприймання художнього твору, а також розкривають можливості технологізованого навчання літератури як ефективного чинника розумового розвитку та особистісного становлення школярів. Пропонується поєднувати у навчанні алгоритмізовані схеми діяльності, що характеризуються більш-менш точним відтворенням розумових дій та їх результатів, і пошукові технології, які менш регламентовані й забезпечують творчий характер пізнавальної діяльності. Наводяться приклади, що ілюструють логіку й послідовність розумових дій алгоритмічного типу, а також порядок пошукової роботи, яка стимулює творчі зусилля школярів. На прикладі вивчення роману-хроніки П. Куліша «Чорна рада» продемонстровано висунення учнями гіпотез щодо пояснення національних проблем українського народу та варіантів можливого розвитку художньо-історичних подій, що сприяло активізації пізнавальної діяльності учнів та вихованню їх національної свідомості.Документ Про формальну мовно-літературну освіту учнів закладів загальної середньої освіти в умовах компетентнісного навчання(Науково-методичний журнал "Нова педагогічна думка", 2021) Ситченко А.Л.; Корнієнко І.А.; Грищеня М.М.У статті уточнюється і поглиблюється поняття формальної освіти, що пов’язується із розумовим вихованням школярів у контексті компетентнісного навчання української мови і літератури. Розкривається значення формальної освіти у її співвідношенні з освітою матеріальною. Незважаючи на те, що сучасна вітчизняна педагогіка вважає поділ освіти на формальну й матеріальну помилковим, стверджується, що педагогічна наука давно оперує термінами й поняттями матеріальної та формальної освіти, які варто розрізняти й пояснювати як змістовий та формовий освітні аспекти. Автори статті пояснюють формальну освіту як таку, що спрямовує навчання на розвиток у вихованців формального мислення, яке означає здатність учня осмислювати свої розумові дії, що забезпечують виконання навчального завдання. Окреслюється двоскладний характер навчання, яке передбачає визначення ключових питань «Що вивчати?» і «Як навчати?». Формальна освіта в контексті означеного дослідження є співвідносною з матеріальною (знаннями, уявленнями, ставленнями, ціннісними орієнтаціями тощо), оскільки служить засобом реалізації змістового компонента освіти. Доведено, що розвиток формального мислення здійснюється на основі засвоєння учнями розумово-практичних операцій, усвідомлення яких є вагомим показником компетентної особистості. Формальне мислення означає здатність і звичку суб’єкта обмірковувати свої дії. Метою формальної освіти є становлення мислячої та діяльної компетентної особистості. Аналізується формальна мовно-літературна освіта, що має особистісне розвивальне значення для школярів завдяки впливу на їхню свідомість і почуття. Підкреслюється, що зазвичай вона здійснюється у процесі засвоєння правил пізнавальної роботи, виконання основних видів мовного розбору та шляхів літературного аналізу, використання й засвоєння способів їх проведення, що слугує основою будь-якої аналітичної операції над мовно-літературним матеріалом.Документ Сhallenges for scientific and pedagogical staff of universities after pandemia 2019(Revista de Tecnología de Información y Comunicación en Educación "Eduweb", 2022) Iryna Korniienko; Anatolii Sytchenko; Tеtiana Stepanova; Anna Zaplatynska; Nataliia MelnykДокумент Проблема патріотичного виховання в науковому дискурсі(Нова педагогічна думка, 2022) Ситченко А. Л.; Корнієнко І. А.У статті аналізується та уточнюється поняття патріотизму та патріотичного виховання провідними вітчизняними науковцями у контексті державних нормативних документів, що регламентують означену педагогічну діяльність у системі української освіти. Автори простежують еволюцію проблеми в історичному аспекті й зауважують, що поняття патріотизму з початку його осмислення визначалося дослідниками як цінне соціальне почуття, змістом якого є любов до Батьківщини й готовність підпорядковувати власні інтереси державним. Водночас у статті зазначається, що ще з античних часів існує альтернативна думка, що відкидає патріотизм на догоду космополітизму, ідеології так званого «всесвітнього громадянства». Підтримується дуалістичний погляд на патріотизм як явище громадянської свідомості, що виникає на підставі «синтезу патріотизму й космополітизму» (О. Сухомлинська) та на особистісному рівні пояснюється як здатність уникнення суперечностей між суспільними запитами й індивідуальними інтересами. Водночас виокремлюється й чиновницький патріотизм, характерний для працівників владного апарату, які за посадою стають не тільки заручниками держави, а й речниками її першості в житті громадян. Підкреслюється тенденція гуманізації поняття патріотизму, що з політико-ідеологічної чи військово-патріотичної риторики переходить у сферу суспільної свідомості, набирає особистісного характеру (О. Сухомлинська). Стверджуючи, що патріотизм усе більше розуміється як особистісна духовна цінність (В. Сухомлинський), автори пов’язують це поняття з визначенням «почуття-цінності» (І. Бех), що означає безкорисливе й жертовне ставлення до Вітчизни.Документ УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ – ДЕСТАБІЛІЗУЮЧИЙ ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Галунько В.М. = Halunko Vira Mykolaivna; Кузьменко Ю.В. = Kuzmenko Iuliia VasylivnaУ статі порушено актуальну на сьогодні проблему ухилення від сплати податків, зборів, внесків, як одного з дестабілізуючих чинників економічної безпеки країни. Автором підкреслено, що проблема протидії та запобігання правопорушень в податковій сфері стоїть на контролі державних органів всіх країн світу не випадково, це свідчить про важливість її вирішення, як на рівні держави так і на геоекономічному рівні. Актуальність проблеми також посилюється й тим фактом, що платники податків постійно оновлюють схеми ухилення від оподаткування, а тому й контролюючі органи держави постійно повинні оновлювати свої алгоритми роботи із податковими правопорушеннями, а законодавча гілка влада відповідно нових викликів вдосконалювати законодавство з боротьби з цим явищем. Зауважено, що показником дієвості функціонування податкової системи є рівень та масштабність використання в країні схем уникнення (легальних) та ухилення (з порушенням закону) від оподаткування. Наведено приклади основних схем ухилення від сплати податків в Україні та названо обсяги втрат бюджету за 2021 рік за цими правопорушеннями. Зроблено висновки, що для забезпечення економічної безпеки першочерговими задачами в контексті зниження потенційних загроз національній економіці є такі: постійний моніторинг й оцінка рівня ухилення від оподаткування, відтворення цілеспрямованої державної політики у боротьбі з недоотриманням доходів до державного бюджету, виявлення, попередження і нейтралізація правопорушень пов’язаних з ухиленням від сплати податків, створення перешкод для розвитку та розповсюдження податкових правопорушень на усіх рівнях влади, зміна негативного ставлення в суспільстві до механізму оподаткування, протидія криміналізації економіки та корупції.Документ Preparation of the future teacher for civic education of younger schoolchildren: multifaceted views.(The International Science Journal of Education and Linguistics, 2023) Корнієнко І. А.; Щербак І. В.Документ Modern didactic system of open education in Ukraine: problems, solutions(Revista Eduweb, 2023) Tetiana Stepanova; Mukhiddin Khayruddinov; Olena Kuznetsova; Anzhelika Kurchatova; Iryna KorniіenkoДокумент ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ ДО РОБОТИ З МІГРАНТАМИ(КВНЗ "Херсонська академія неперервної освіти", 2024) Степанова Т.М. = Stepanova T. M.; Кузьменко Ю.В. = Kuzmenko Yu. V.У статті висвітлено психолого-педагогічний аспект підготовки майбутніх юристів до роботи з мігрантами. Підкреслено, що становлення майбутньої професійної компетентності юристів – це системне багаторівневе явище зі складною динамічною структурою, яке реалізується на основі контекстного навчання, охоплює мотиваційне формування, а також когнітивний, дійовий і ціннісний компоненти. Акцентовано увагу на тому, що робота з мігрантами вимагає від юриста не лише професійних знань, але й особливого розуміння соціальних, культурних, педагогічних та психологічних процесів. На думку авторок статті, психолого-педагогічний аспект підготовки майбутніх правників є одним із важливих компонентів їх професійної компетентності. Установлено, що психолого-педагогічний аспект підготовки майбутніх юристів до роботи з мігрантами слід розглядати в двох ключових напрямках: навчання прав та обов’язків мігрантів та допомога в соціально-психологічній адаптації. Підготовка майбутніх юристів до роботи з мігрантами потребує комплексного підходу та включає в себе як юридичні знання, так і розвиток навичок комунікації, культурної компетентності та етики, знання педагогічних та психологічних основ. Звернуто увагу, що успішна практика в цій сфері можлива лише за умов, що майбутній юрист – це професіонал із глибокою соціальною чутливістю, готовністю захищати права та інтереси мігрантів незалежно від їх статусу, походження чи культурних особливостей. Юрист, який працює з такою категорією мігрантів, має стати не лише їх захисником у правовій сфері, а й бути наставником, який допомагає інтегруватися в нове суспільство. Зроблено висновки, що в умовах глобалізації, яка безпосередньо впливає на зміни в галузі міграції, важливо продовжувати вдосконалювати знання та навички майбутніх фахівців юридичної галузі, щоб ефективно працювати в такій важливій і складній галузі, як міграційне право.Документ ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА(КВНЗ "Херсонська академія неперервної освіти", 2024) Кохановська О.В. = Kokhanovska O.V.; Кузьменко Ю.В. = Kuzmenko Yu.V.У статті досліджено питання професійної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі як педагогічної проблеми. Авторами розкрито поняття «компетенції» та «компетентності», значення компетентністного підходу в сучасній освіті. У статті наведено трактування понять «компетентність» і «професійна компетентність» різними науковцями, а також професійної компетентності майбутнього медичного фахівця як інтегральної системи ключових компетентностей – науково-дослідницької, організаційно-управлінської, проєктної, технологічної та педагогічної, які реалізуються через низку організаційних аспектів, міжособистісного спілкування, уміння працювати з інформацією та інформування критичного мислення, необхідного для вирішення типових і складних ситуативних завдань практичної спрямованості. Звернено увагу на підвиди професійної компетентності медиків – функціональну, ситуативну, інтелектуальну, соціальну, які у своїй сукупності забезпечують готовність медика до практичної діяльності та відображають цілісність особистості, що має якісну фахову підготовку. У статті зазначено, що професійна компетентність майбутнього медика є складною системою, яку необхідно формувати поетапно від отримання та засвоєння теоретичних знань до формування «динамічного стереотипу» здійснення практичних навичок, наголошено на значущості рефлексії медика для здійснення ефективної практичної діяльності та якісного надання кваліфікованої медичної допомоги. Авторами акцентовано увагу на ролі мотивації у здобувачів, її значенні для формування медика як особистості, існуванні етико-деонтологічних відносин у колективі та значенні комунікації між всіма учасниками лікувально-діагностичного процесу. У статті виділено перспективи подальших досліджень, які полягають у подальшій деталізації компонентів професійної компетентності лікаря, визначенні організаційно-педагогічних умов їх формування.Документ ПРОФЕСІЙНА СУБ’ЄКТНІСТЬ ЯК ЧИННИК СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ(КВНЗ "Херсонська академія неперервної освіти", 2024) Кузьменко Ю.В. = KuzmenkoYu.V.; Ситченко А.Л. = Sytchenko A. L.; Корнієнко І.А. = Korniienko I. A.У статті розкривається поняття суб’єктності професійної підготовки фахівців якпровідного чинника студентоцентрованого навчання. Актуалізуються основні інструменти вищої освіти –освітня програма, навчальний план і навчальні дисципліни у зв’язку зрезультатами навчання, які мають індивідуальний компетентнісний характер ієкатегорією студентоцентрованої освіти. Основним напрямком суб’єктного навчання вчені визначають персональну освітню траєкторію студента, що втілюється в індивідуальному навчальному плані за активної участі кожного зацікавленого здобувача вищої освіти, який усвідомлює себе повноправним учасником навчального процесу. Можливість індивідуального вибору компонентів змісту навчання єпоказником відкритості вищої освіти та її гуманістичного характеру.Стосовно підготовки бакалаврів-філологів підкреслюється потреба формування в них власної мовознавчої та літературознавчої концепції, свідомих поглядів на мовні й літературно-художні явища, розвиток здатності до самостійного об’єктивного аналізу та готовностідообґрунтованого пояснення наукових і художніх текстів. Суб’єктно-смисловий обмін між майбутніми вчителями української мови і літератури вважається ключовим чинником свідомого ставлення здобувачів вищої освіти до національних цінностей, гуманітарних пріоритетів, педагогічної професії, життєвих смислів та уявлень про індивідуально вагомі йсуспільно відповідальні морально-естетичні ідеали.Формування у студентів суб’єктного досвіду діяльності пов’язується з виконанням проблемних завдань, проєктним навчанням, у процесі якого відбуваються широкі міжособистісні комунікації й реалізується партнерська взаємодія всіх зацікавлених осіб. Суб’єктна спрямованість навчання передбачає опору на сформовані у студентів компетентності й водночас цілеспрямований розвиток їхпід час засвоєння навчальних дисциплін, унаслідок чого відбуваються особистісні трансформації суб’єктів навчального процесу.Документ Проблеми використання моделювання у професійній підготовці педагогів.(Poland, Warszawa: «Interdruk», 2025) Кузьменко Ю.В.; Авраменко К.Б.У статті проаналізовано теоретичні підходи до розуміння сутності моделювання визначено основні етапи та особливості використання у професійній підготовці педагогів.