Перегляд за Автор "Vorchakova I. Ye."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Автоматичний переклад юридичних текстів: аналіз неточностей і їхні правові наслідки
    (Іліон, 2024) Литвинова А. Д.; Ворчакова І. Є.; Lytvynova A. D.; Vorchakova I. Ye.
    Аналізуються складнощі перекладу юридичних текстів, зокрема в контексті автоматизованих систем перекладу. Обговорюються основні проблеми, з якими стикаються перекладачі, включаючи багатозначність термінів, відмінності між правовими системами та вплив латини на юридичну термінологію. Зазначаються ризики, пов’язані з неточностями в перекладі, які можуть призвести до серйозних юридичних наслідків. Висвітлюється важливість точності та адекватності перекладу у правовій сфері, оскільки помилки можуть мати далекосяжні наслідки.
  • Ескіз
    Документ
    Вживання фемінітивів у сучасному науковому політологічному дискурсі: психолінгвістичний вимір
    (2023) Ворчакова, І. Є.; Vorchakova I. Ye.
    Стаття присвячена актуальним проблемам сучасного психолінгвістичного дискурсу – використанням фемінітивів, тобто іменників жіночого роду, альтернативних аналогічним поняттям чоловічого роду. Дослідження відбувається на стику декількох наукових галузей, таких як лінгвістика, політологія, гендерологія та суспільствознавство. У роботі проаналізовано вибрані фемінні лексеми, які фіксуються в працях сучасних вчених-політологів. Мате- ріалом слугували лексичні одиниці, які були виокремлені з наукових доробок вітчизняних вчених. Фокус дослідницької уваги зосереджено на вивченні наукових праць українських вчених-політологів та науковців, які присвячують свої праці політичним дослідженням останніх чотирьох років. Вибір аналізу зазначених наукових матеріалів обумовлений декількома факторами: по-перше, ухваленням 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів нової редакції Українського правопису, який дозволяє утворювати та вживати фемінітиви в літературній мові, та затвердженням 18 серпня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України змін до національного Класифікатора професій; по-друге, наукова риторика фахівців у галузі політичних досліджень дає можливість показати зрілість наукового співтовариства та готовність українського суспільства до вживання гендерно чутливої мови в професійному житті; по-третє, моніторинг такого роду публікацій за останні чотири роки, після прийняття відповідних нормативних актів, показує наскільки вчені, які вивчають політичні аспекти професійної реалізації жінок, готові використовувати та представляти фемінітиви в своїх наукових працях. Доведено, що науковці і, в більшості своїй науковиці, досить «скупо» застосовують фемінітиви, але якщо і застосовують, то не суфіксальним способом творення, а з додаваненням до слова в чоловічому роді дефініції «жінка», наприклад, «жінка-лідер», «жінка-менеджер» тощо. У роботі здійснена спроба об’єктивувати зміст поняття «фемінітив» та здійснено оглядову аналітику використання фемінітивів у науковому дискурсі. Сформульвані тематичні групи, що вживаються в науковому мовленні політологів та визначено їхню кількісну динаміку. На основі здійсненого соціологічного експерименту встановлено психологічно сприйнятливу специфіку дослідження феномену «фемінітив». Основними методами наукової розвідки обрано метод аналізу і синтезу теоретичного та фактичного матеріалу та словотвірний аналіз текстів, де застосовуються фемінітиви. В якості експериментального дослідження проведено анкетування за допомогою методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда.